О.В.
Задерейко, Л.І.
Панов, О.В.
Циганов КОНСТРУЮВАННЯ І ТЕХНОЛОГІЯ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів 3.3.
Розукрупнення електричних схем
Незалежно від призначення і функціональної складності виробу розукрупнення має ряд загальних принципів, головними з яких є такі:
- функціональна закінченість конструктивно-технологічної одиниці (КТО), якою може бути функціональний вузол, модуль, МЗБ і т.
ін.;
- максимальна повторюваність КТО в проектованому чи іншому виробах;
- збільшення в межах технічних і економічних обмежень функціональної складності КТО нижчих рівнів;
- мінімізація числа зовнішніх виводів КТО;
- конструктивна, технологічна,
теплова й електромагнітна сумісність КТО.
Значеннєвий зміст перерахованих принципів говорить про їхній тісний взаємозв'язок і певною мірою про рівнозначність.
Пріоритет того чи іншого принципу визначається вихідними передумовами задачі розукрупнення, а саме вимогами ТЗ до конструкції.
Найбільш часто зустрічаються два варіанти формулювання цих вимог:
- у ТЗ обговорюються припустимі значення масогабаритних показників конструкції;
- при заданих масогабаритних показниках конструкції вказується на необхідність використання базових несучих конструкцій (базовий принцип конструювання).
У першому випадку при розв’язанні задачі розукрупнення перевага віддається принципу функціональної закінченості КТО, у другому - принципу конструктивної сумісності КТО з базовими несучими конструкціями.
Таким чином, задача розукрупнення одночасно має і схемотехнічний, і конструкторський зміст.
При розв’язанні задачі розукрупнення слід розглянути кілька можливих варіантів розподілу схеми на КТО.
Кожний з варіантів аналізується з позицій відповідності перерахованим вище принципам і супроводжується розрахунком критеріальної оцінки.
Такими оцінками можуть бути відповідні кожному варіанту очікувані матеріальні показники конструкції і формалізовані показники якості розукрупнення.
Відомо, що для будь-якої конструкції РЕЗ розподіл маси можна представити рівнянням
mк =
mел + mнк
+ m0
+ m1, де в правій частині містяться складові маси елементів, несучих конструкцій, з'єднань і тепловідводу.
Незалежною від варіанта розукрупнення в рівнянні є маса елементів, інші складові будуть істотно змінюватися.
Зокрема, маса несучих конструкцій
тнк буде залежати від розмірів і форми корпусу, числа і розмірів комутаційних (друкованих) плат.
Маса електричних з'єднань, у свою чергу, залежить від кількості плат, кількості з'єднувачів, довжини електричних з'єднань.
Кращому варіанту розукрупнення РЕЗ повинна відповідати менша маса конструкції
mк.
Об'єм конструкції Vк визначається розмірами і
формою корпусу конструкції і, отже, кількістю і розмірами плат КТО.
Загальну площу комутаційних плат можна представити співвідношенням
Sпл =
Sр + Sп,
де Sр
- робоча площа, на якій розміщаються радіоелементи і провідники;
Sп
- допоміжна площа (крайові поля, елементи закріплення плати, рамки і т.
ін.).
Легко переконатися, що при обраному конструктивному оформленні зі збільшенням числа КТО складова
Sп, а отже і
Sпл, зростатимуть, а відношення
Sp/Sп, - погіршуватиметься.
Таким чином, названі матеріальні параметри конструкцій (mк, Vк, Sпл) можуть ефективно використовуватися у вигляді критеріальних кількісних оцінок якості розукрупнення електричних схем на КТО.
Оцінки є суперечними, тому кращий варіант розукрупнення вибирають за заздалегідь обраним критерієм розрахунку комплексної оцінки чи за сукупністю критеріїв.
Формалізованою оцінкою якості розукрупнення електричних схем є показник розукрупнення
Пр = NB / NЗ,
де NB - число вентилів (р-n
- переходів) у КТО;
NЗ - число зовнішніх електричних з'єднань.
Кращому варіанту розукрупнення відповідає більше значення показника розукрупнення.
При використанні формалізованої оцінки якості розукрупнення параметр
NB можна замінити числом еквівалентних дискретних елементів
NД
= NДЕ / Niе,
де NДЕ - кількість дискретних навісних елементів (компонентів) у КТО;
Niе
- кількість інтегральних елементів на кристалі чи підкладці мікросхеми.
|