О.В.
Задерейко, Л.І.
Панов, О.В.
Циганов КОНСТРУЮВАННЯ І ТЕХНОЛОГІЯ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
2.5.
Розробка топології плат МЗБ Розробка топології плат мікрозборок полягає у визначенні конфігурації і розмірів тонкоплівкових (товстоплівкових) елементів і їх раціональному розміщенні на підкладці.
Розробка топології відбувається в такому порядку: розрахунок тонкоплівкових (товстоплівкових) елементів (резисторів і конденсаторів); складання комутаційної схеми МЗБ; вибір типорозміру підкладки; оформлення топологічного креслення.
2.5.1.
Розрахунок тонкоплівкових і товстоплівкових резисторів Основними параметрами резисторів є такі: номінальний опір резистора R; відносна похибка опору γR = ΔR/R; потужність, що розсіюється резистором, Р; геометричні розміри резистора: ширина b і довжина l; коефіцієнт форми резистора k = b/1.
Відносна похибка опору резистора: YR = Yk + Yркв + YRt + YRτ + УRк,
де γk = Δb/b + Δl/l - відносна похибка коефіцієнта форми (Δb і Δl - абсолютні похибки виконання розмірів резистора); γркв - відносна похибка опору квадрата резистивної плівки (γркв ≤ 5%); γRt = αRΔt (αR - температурний коефіцієнт резистивного матеріалу, Δt = мах{tmin -20°C; tmax - 20°C} - збільшення температури резистора в діапазоні робочих температур МЗБ); γRτ = kττ - відносна похибка резистора, обумовлена старінням (kτ - коефіцієнт старіння, - час роботи резистора (γRτ ≤ 3%)); γRx - відносна похибка опору контактних переходів резистора (γRk ≤ 1...2%).
Вихідні дані для розрахунку резисторів: опір резистора R, відносна похибка опору γR; потужність, що розсіюється резистором Р; діапазон робочих температур tmιn...tmax.
Розрахунок резисторів починають з вибору резистивного матеріалу.
Для цього визначають оптимальне значення опору квадрата резистивної плівки, яке мінімізує площу резисторів:
де Ri - номінальне значення опору i-ro резистора.
За табл.
2.1, у якій наведені параметри резистивних матеріалів, вибирають матеріал з опором квадрата резистивної плівки ркв ≈ ркв.опт. і тим самим визначають інші параметри матеріалу: питому потужність розсіювання P0, температурний коефіцієнт опору (ТКО) αR.
За допомогою формули знаходять припустиму відносну похибку коефіцієнта форми: Yк = YR - Yркв - YRt - YRτ - УRк,
Резистивний матеріал обраний правильно, якщо γk > 0.
По заданій відносній похибці γR вибирається метод формування конфігурації резистора: масочний (γR=10...15%) чи фотолітографічний (γR = 5...10%).
Знаходять коефіцієнт форми резистора k = R/ρкв.
При масочному методі, якщо 1 ≤ k≤ 10, резистор виконується у вигляді прямокутної смужки (Рис.
2.1,а), якщо k > 10, то резистор виконується у вигляді складеного чи меандру, (Рис.
2.1,б). Таблиця 2.1 Резистивний матеріал | ρ0, Ом/кв | Po, Вт/см2 | αR·104, 1/°C | ТУ на резистивний матеріал | Матеріал контактних площинок і провідників | Сплав PC-5402 | 100 | 2 | 0.5 | ЕТ0.021.048.ТУ | Au, Cu, Al* | Хром ЕРХ | 500 | 2 | 2.0 | АМГГУ5-30.70 | Au, Cu, Al* | Сплав PC-1734 | 500 | 2 | 10.0 | Г0СТ2205-76 | Au, Cu, Al* | Сплав PC-370 | 2000 | 2 | 2.0 | Г0СТ2205.76 | Au, Cu, Al* | Сплав PC-300t | 30000 | 2 | 1.0 | Г0СТ2205-76 | Au, Cu, Al* | Кермст К50-С | 10000 | 2...3 | -5.+3 | ЕТ0.021.048.ТУ | Au, Al | * - матеріал має обмежене застосування.
Тонкоплівкові резистори у вигляді прямокутної смужки при фотолітографічному методі можуть мати коефіцієнт форми 1 < k < 10.
При коефіцієнті форми резистора k > 1 знаходять розрахункову ширину резистора b = max{ bTmin, bПmin, bРmin}, де bTmin - мінімальна технологічно реалізована ширина (при масочному методі bTmin = 200 мкм, при фотолітографічному - bTmin = 100 мкм); bПmin = γk(Δb + Δl/k) - мінімальна ширина резистора, що забезпечує припустиму відносну похибку коефіцієнта форми, γk - припустима похибка коефіцієнта форми, виражена у відносних одиницях, Δb і Δl - абсолютні виробничі похибки розмірів резистора (при масочному методі Δb = Δl = 10 мкм, при фотолітографічному методі Δb = Δl = 5 мкм);
- мінімально припустима ширина резистора, що забезпечує задану потужність розсіювання.
За відомою шириною b визначають довжину резистора l = bk.
Якщо для формування конфігурації резистора використовується масочний метод чи метод фотолітографії, то знаходять повну довжину резистора lп = l + 2hi де h - необхідне перекриття резистивного і провідного шарів (Рис.
2.1.а), при якому виконується вимога до відносної похибки опору контактних переходів.
Ширина контактної площадки bk = b + 2hb, де hb - припуск на сполучення шарів МЗБ.
Звичайно приймають hb = hl = 100...200 мкм.
У разі селективного травлення резистивного і провідного шарів (подвійна фотолітографія) lп = l, hb = hl = 0.
Через геометричні розміри знаходять площу резистора S = bl.
Елементи МЗБ повинні вписуватися в координатну сітку, в якій виконується топологічне креслення.
Тому розміри b і l округляються до величини Δ, кратної кроку координатної сітки.
Щоб знайти значення Δ, необхідно крок координатної сітки розділити на масштаб, у якому виконується топологічне креслення.
Перевірка результатів розрахунку полягає у визначенні фактичних значень питомої потужності, що розсіюється резистором.
P0ф = Р/S ≤ Po, фактичної відносної похибки коефіцієнта форми укФ = Δb/b + Δl/l ≤ γk і фактичної відносної погрішності резистора γRФ = γkФ + γρкв+ γRτ + γRk ≤ γR.
У разі невиконання хоча б однієї з умов слід збільшити ширину резистора b на величину Δ чи відносну похибку γR.
При розрахунку тонкоплівкового резистора з коефіцієнтом форми k < 1 знаходять довжину резистора l = max{lTmin, lПmin, lPmin}, де lTmin - мінімальна технологічно реалізована довжина резистора (звичайно lTmin = bTmin); lПmin = (Δl + Δbk)/γk - мінімальна довжина резистора, що забезпечує припустиму відносну похибку коефіцієнта форми; Imn = у/Pk/P0 - мінімально припустима довжина резистора, що забезпечує задану потужність розсіювання.
Потім визначають повну довжину резистивної плівки lп=l+2hi і ширину резистора b=1/k.
Розрахунок тонкоплівкового резистора типу "меандр" (Рис.
2.1,б) до визначення ширини резистора b не відрізняється від розрахунку резистора у вигляді прямокутної смужки з k > 1.
Потім знаходять середню довжину резистора lср = kb, повну довжину резистивної смужки, і кількість ланок резистора (Рис.
2.1,б) ланку умовно виділено) де t = a + b - "крок" меандру, а - відстань між сусідніми ланками.
Для мінімізації площі резистора звичайно вважають, що а = b.
Через число ланок визначають розміри контуру резистора L = n (a +b), В = (lср - аn)/n.
При методі вільної маски повинне виконуватися конструкторсько-технологічне обмеження (B-b)/a ≤ 10.
Якщо воно не виконується, необхідно збільшити відстань а, поклавши а = 2b, а = 3b і т.
ін.
Матеріали розрахунку по одному резистору кожного типу (смужка з k < l, k ≥ l і меандр) треба представити в пояснювальній записці у вигляді послідовного розрахунку за формулами, наведеними вище, а результати розрахунку всіх інших тонкоплівкових резисторів рекомендується проводити на ЕОМ за програмами, що є на кафедрі чи розроблені студентом.
Результати розрахунків необхідно оформлювати в пояснювальній записці у вигляді таблиці (табл.
2.2). Таблиця 2.2
Позиційне позначення |
Номінал, допуск, потужність |
Матеріал |
Рку, Ом/м |
k |
TRi,% |
TRt,% |
b,мм |
l,мм |
Кн |
N |
Ri |
10 к0м+10 %, 10 мвт. |
Кермет |
5000 |
2 |
0,5 |
10 |
0,5 |
1,0 |
0,9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|