Хведір Кіндратович Вовк

СТУДІЇ З УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОГРАФІЇ ТА АНТРОПОЛОГІЇ

ЗМІСТ

ПІГМЕНТАЦІЯ (БАРВА ВОЛОССЯ та ОЧЕЙ)

Барва волосся та очей хоч і не надається до безпосереднього проміру та припускає певну частку суб'єктивізму в спостереженнях, але проте вона дуже важлива з антропологічного боку, бо вона дуже чутлива щодо етнічної домішки.

Щодо українців, то вона грає особливо важливу ролю, бо, як це ми побачимо далі, їх пігментація одзначається взагалі дуже значною одноманітністю, а порушення цієї одноманітності дають нам вказівки на сторонні етнічні впливи, які мусять бути обслідувані.

Північна смуга України щодо барви волосся дає картину майже послідовного згущення тонів в напряму з півночі на південь та зі сходу на захід. Найясніше волосся виказалось у населення північних повітів України на Курщині, з виразною, очевидячки, перевагою ясного волосся (58 % ясноволосих та 42 % каштанових) та з повною відсутністю темноволосих.

Хоч ці цифри одержав Н. Н. Лебедєв з невеликої кількості спостережень і їх значно послаблюють дані Петрова (38 % ясновол., 38% каштан, та 24 % темно-вол.) та спостереження того самого Лебедєва в дальших південних повітах тої самої губернії (20% ясновол., 60% каштан, та 20% темновол.), але в усякому разі ми можемо, не помиляючись, вважати курських українців у більшості за безперечних блондинів і, як це буде видно далі, за одиноких блондинів не тільки серед українців північної смуги, але й серед українців взагалі. Вже в безпосередньому сусідстві з Курщиною, у східних повітах Чернігівщини, як показують мої вкупі з С. І. Руденком досліди, ясноволосих було тільки 12,5 %, каштанових — 27,5 %, а темноволосих — 60 %. Майже ті самі процентові відношення дають нам висліди наших обслідувань і в пів-денно-західних повітах тої самої губернії, себто виразну перевагу брюнетів із зменшенням чистих блондинів (7,2 % ясновол., 34,4 % каштан, та 57,8 % темновол). За Дніпром, на Київському Поліссі (Радомиський повіт на Київщині), як видно зі спостережень В. В. Сахарова, темне забарвлення волосся ще сильніше: ясноволосих він зустрів 8,7 %, каштанове волосся було у 30,4 %, а на пайку темноволосих припало вже 60,8 %. Далі, на Волинському Поліссі, згідно з дослідами моїми та В. В. Сахарова, пігментація волосся виказується така сама, але з повною відсутністю ясноволосих (39,5 % каштанових та 60,4 % темноволосих); але в північно-західній частині тої самої Волині темне забарвлення хоч і переважає, та зразу й слабне (0 % ясновол., 44, 6 % каштан, і тільки 55,3 % темноволосих). Нарешті, в Холмщині темне забарвлення втрачає вже свою перевагу та уступає перед яснішим забарвленням (28,8 % ясновол., 28,8 % каштан, і тільки 42,3 % темноволосих).

Отже, щодо барви волосся, то, поминаючи невеличкі відхилення, у північній смузі України ми все-таки знаходимо виразну перевагу темного забарвлення; а щодо барви очей, то нам доведеться констатувати не тільки дуже сильні хитання, але й перевагу в цілком протилежний бік, а саме в бік ясного забарвлення, а до того перевага ця йде не в певному напрямі, а на перший погляд — трохи недоладно. Українці Курщини, як і треба було того сподіватись, в більшості своїй ясноокі (у північних повітах 58 % яснооких, 34 % мішаних і тільки 8 % темнооких; у південних повітах — 60 % яснооких, 20 % мішаних та 20% темнооких). На Чернігівщині ці відношення значно зміняються на користь темних очей (24,9 % яснооких, 37,8 % мішаних та 37,3 % темнооких), але в Радомиському повіті на Київщині перевага ясних очей знову посилюється (39,1 % яснооких, 34,7 % мішаних та 26 % темнооких). На Волині, у північно-східній та північно-західній частинах її, перевага ця посилюється ще більше (у півн. - східн. частинах: 60,4 % яснооких, 2,3 % мішаних та 37,2 % темнооких; у півн. - західн. частинах: 60 % яснооких, 9,2 % мішаних та 30,7 % темнооких); при цьому не можна не звернути уваги на порівнюючи великий % темнооких та незвичайно малий % мішаних очей у північно-східній частині Волині, а саме в Овручському повіті. Разом із значною перевагою темного забарвлення волосся цей великий % темнооких вказує на змішання двох ріжно забарвлених рас, притому на змішання, мабуть недавнє, яке не встигло ще дати скільки-будь значну кількість мішаних очей, що вказувало б на давнє змішання. На Холмщині яснооких 52,5 % і цілком однакова кількість темнооких та сірооких (по 23,7 %), що вказує також на змішання двох рас, яке, однак, сталося раніше.

Переходячи далі до середньої смуги України, зустрічаємо в крайній східній частині її, на Вороніжчині, як показують досліди Н. Н. Лебедєва, перевагу мішаного типу, цебто каштанової барви волосся (17 % ясноволосих, 50 % каштанових та 33 % темноволосих), з очевидним відхиленням до темноволосости. Потім, на Харківщині знаходимо відразу виразну перевагу темної барви волосся (згідно з дослідами Кондрашенка: 0 % ясноволосих, 21,6 % каштанових та 78,3 % темноволосих). Але на Полтавщині, як показують цифри Чикаленка та Руденка, бачимо вже значне послаблення темного типу (8,6 % ясновол., 34,0 % каштан, та 57,2 % темновол.). З Київщини за Дніпром маємо цифри д-ра Дібольда та А. Н. Алешо, що значно розходяться між собою. Перший у місцевості, яку він досліджував, знайшов 21 % ясноволосих, 13% каштанових та 59% темноволосих (решта — сиві); а другий — 3,3 % ясноволосих, 20,5 % каштанових та 74,1 % темноволосих. Ці цифри вказують на те, що барву волосся у населення Київщини треба визнати вже виразно темною, тим більше, що частина спостережень Дібольда припадає на північних подолян. А подоляне, як доводять досліди Б. Г. Крижановського, відзначаються досить малою мірою темного забарвлення волосся (17,3% ясноволосих, 42,3% каштанових та 40,4% темноволосих), а в південно-західній та в центральній Волині перевага темної барви знову посилюється (3,3 % ясноволосих, 34,1 % каштанових та 62,5 % темноволосих). У Галичині, на північному сході, темне забарвлення помітно сильніше, ніж на російському Поділлю (6,2 % ясноволосих, 39,6 % каштан, та 54,1 % темноволос), а на південному заході темноволосість уже наближається до київської (6,8 % ясновол., 22 % каштан, та 71,2 % темноволосих). Нарешті, на Карпатах, згідно з моїми спостереженнями, темноволосість одразу сильно підвищується, досягаючи у лемків 80,2 % на 1,1 % ясноволосих та на 18,7 % каштанових. У північних бойків ясноволосих уже зовсім немає, каштанових тільки 20,3%, а темноволосих — 79,6%; щодо бойків, які згуртовані біля залізниці Стрий — Лавочна, то у них помітний певний вплив русинів з Галицької рівнини, і на 5,6 % ясноволосих у них припадає 23,5 % каштанових і тільки 68,6 % темноволосих; а на західному узгір'ю Карпат, у колишніхугорських русинів, також мною обслідуваних, виказалось 0 % ясноволосих,37.7 % каштанових та 62,2 % темноволосих. Самі тільки південні бойки, безпосередні сусіди галицьких гуцулів з північно-східнього боку, відзначаються не зовсім зрозумілою для нас перевагою каштанового волосся (52 %) при дуже малій кількості блондинів (1,8%) і відповідно невеликій кількості брюнетів (всього 46,5%).

¹ На жаль, починає встановлюватись звичай заводити до таблиць та розглядати барву волосся та очей у вигляді так званого комплекси, що робить неможливим зауваження такого роду та взагалі утруднює аналітичні способи щодо вивчення пігментації.

Щодо барви очей, то середня смуга України виявляє ті самі особливості, що й північна, але в значно послабленій формі. На сході, на Вороніжчині, ясні очі виразно переважають (44 % яснооких, 44 % мішаних і тільки 12 % темнооких). На Харківщині, судячи по цифрах Гальченка та А. Н. Краснова, маємо те саме явище, але досліди Кондрашенка дають наслідки протилежні, а саме: переважає темне забарвлення (9,2 % яснооких, 16,4 % каштанових та 74,2 % темнооких). На Полтавщині, згідно з відомостями Чикаленка та Руденка, переважає мішана барва очей (19,5% яснооких, 54,5% мішаних та 25,7 % темнооких). На Київщині, як спостеріг Дібольд, помітна лише дуже незначна перевага темного забарвлення очей (16% яснооких, 41 % мішаних та 42 % темнооких), а дані Алешо виказують цю перевагу цілком виразно (5% яснооких, 35% мішаних та 60% темнооких). Але далі на північному Поділлю, згідно з спостереженнями Б. Г. Крижановського, перевага темних очей слабне, ідучи в супроводі досить значного % мішаної барви очей (9,6 % яснооких, 42,3 % мішаних та 48,1 % темнооких). На південно-західній та центральній Волині ясних очей дуже багато — 35%, мішаних 24,1 % та темних — 40,7 %. Те саме, що й на Поділлю, бачимо на Галицькій рівнині: у північно-східній частині її, як свідчать матеріали Раковського, 21,1 % яснооких, 44,2 % мішаних і тільки 34,6 % темнооких; але в північно-західній Галичині знаходимо (мої досліди) перевагу темних очей (10,4% яснооких, 35,4 % мішаних та 54,2 % темнооких); у центральній Галичині —15.8 % ясних очей, 31,6 % мішаних та 52,6 % темних очей. На Карпатах, у лемків, маємо 16,5 % яснооких, 30,8 % мішаних та 52,7 % темнооких; у північних бойків — 20 % яснооких, 32,4 % мішаних і 47,3 % темнооких, а в центральних бойків (в долині річки Опора) маємо уже 31 % яснооких,19,6 % мішаних і також 47 % темнооких; нарешті, у колишніх угорських русинів знаходимо 26,5 % ясних, 18,8 % мішаних та 54,6 % темних очей.

Взагалі, як бачимо в середній смузі України, з винятком, головно, деяких східних місцевостей, переважає щодо волосся і щодо очей темне забарвлення, але кількість ясних, а особливо мішаних (сірих) очей дуже відчувається, вказуючи на етнічні домішки, що порушують одноманітність загального темного типу.

У південній смузі України, щодо барви волосся, ми бачимо вже майже цілковиту одноманітність: скрізь, за винятком південних бойків, рішуче переважає темне забарвлення. На Кубані, згідно з зібраними мною та Л. Є. Чикаленком даними, ясноволосих 2,5 %, каштанових 15 % та темноволосих — 82,5 %. У східній частині Катеринославщини блондинів немає зовсім, каштанових 14%, а темноволосих 85%; а в західній частині ясноволосих — 0,45%, каштанових 26% та темноволосих 72,4%; в Мелітопольському повіті, у Таврії, згідно з даними того самого дослідника, 8,1 % ясноволосих, 24,3 % каштанових та 67,5 % темноволосих. На Херсонщині, згідно з даними Чикаленка та Шульгина, ясноволосих 6,1 %, каштанових 36,9 % та темноволосих — 59,6 %. На Поділлю, як це видно з цифр Б. Г. Крижановського, по течії річки Бугу, ясноволосих 6,6%, каштанових — 24,6% та темноволосих— 68,8%; а по річці Дністру — ясноволосих зовсім немає, каштанових 21,9 % та темноволосих — 79,1 %. У галицьких гуцулів, на початках Пруту по Білому та по лівому боці Чорного Черемошу, згідно з моїми дослідами, кількість блондинів не перевищує 4,3 %, каштанова барва волосся трапляється удвічі частіше,— усього 8,7%, а ціла маса темноволосих складає 86,9 %. У гуцулів буковинських, по правому боці Чорного Черемошу та на початках Сучави та Серету, помітна певна домішка ясноволосого елементу, що дає 16,7%; каштанового волосся тут також дуже небагато (3,3%), а темноволосих — 80%. У колишніх угорських гуцулів, на початках Тиси, при дуже невеликій кількості блондинів (2,7 %), трохи більше каштанового волосся (13,8%), а брюнетів — 83,3%. Нарешті, у бачванців, русинів, що живуть найдальше на захід, у селах Коцурі та Керестурі у південній частині колишньої Угорщини (Бачка) та що їх справно зараховують деякі автори до словаків, я знайшов 40 % каштанових та 60 % темноволосих.

Щодо пігментації очей, то за винятком Херсонщини, де ми бачимо наявну перевагу мішаних очей (18,7 % ясних, 50 % мішаних та тільки 31,2 % темних очей), та почасти Кубані, де помітно хитання між мішаними й темними очами, в усіх інших місцевостях південної України знаходимо повну перевагу темної пігментації очей: у східній частині Катеринославщини 38 % яснооких, 4,2 % мішаних і 57,1 % темнооких; у західній її частині — 23,4 % яснооких, 15,8 % мішаних і 62,8 % темнооких; у Таврії 21,6 % яснооких, 13,5 % мішаних та 64,8% темнооких; на Поділлю по течії Бугу 11,5% яснооких, 29,5 % мішаних і 59 % темнооких; а понад Дністром — 3,1 % яснооких, 25 % мішаних та 71,9% темнооких; по той бік кордону у південних бойків — 14,3 % яснооких, 28,5 % мішаних та 57,1 % темнооких; у галицьких гуцулів — 21,7 % яснооких, 20,3 % мішаних та 58 % темнооких; у гуцулів буковинських— 13,3 % яснооких, 26,7 % мішаних та 60 % темнооких; у колишніх угорських гуцулів — 22,1 % яснооких, 2,8 % мішаних та 75 % темнооких; нарешті, у бачванців — 35 % яснооких, 0 % мішаних та 65 % темнооких.

Зводячи все сказане до загальних зауважень щодо барви волосся та очей у всіх українців, мусимо прийти до таких висновків:

а) Українці є, в цілій своїй масі, люде майже однаково темноволосі та темноокі.

б) Ця ґрунтовна пігментація українців найслабша на північному сході, поступово густіша є в напрямі на південь та захід та досягає свого тахі-тита на південному заході, цебто в місцевостях, де українці стикаються з південними та західними, крім поляків, слов'янами.

в) Барва волосся українців взагалі тотожна з барвою очей, цебто українці в більшості мають темне волосся і темні очі, але кількість яснооких значно переважає кількість ясноволосих, цебто, інакше кажучи, ясні очі трапляються іноді й у темноволосих (навпаки — рідше).

г) Ясне волосся та ясні очі і своєю незначною кількістю, і географічним поширенням свідчать про те, що українців не можна вважати за населення, що склалося з мішанини двох рас — ясноволосої та темноволосої, а треба визнати належність їх до одної темноволосої раси з місцевими ясноволосими домішками, що досить різко відмежені географічно та що їх цілком можна пояснити сусідніми етнічними впливами. Ми бачили, що найясніше волосся та очі має населення України в західній частині Курщини, цебто у безпосередньому сусідстві з великоросами, що, як відомо, відзначаються дуже ясним комплексом (37% ясного типу, 41 % мішаного та 25% темного); рівень цього комплексу у найчистіших представників великоросів, як, наприклад, у чудово захованих забайкальських «семейських», доходить до 77 % ясного,19 % мішаного і тільки 4 % темного. Далі, коли не перевагу, то дуже високий відсоток ясноволосих та яснооких знаходимо також у північній смузі України, де українське населення незвичайно тісно змішане з білорусами, цебто знов-таки з народом досить ясного комплексу (48 % ясного типу, 31 % мішаного та 21 % темного). Нарешті, у західній та центральній Волині на північному Поділлю, в напрямку з північного заходу на північний схід тягнеться не дуже широка, але досить довга смуга мазурсько-польської колонізації, що принесла з собою також ясне забарвлення (у поляків 35 % ясного типу, 46 % мішаного та 19 % темного). Так само польський вплив знаходимо і в східній Галичині до Карпатів, а почасти навіть і на Карпатах (лемки).