БИБЛИОТЕКА

Просмотров

Website Hit Counters

Хведір Кіндратович Вовк

СТУДІЇ З УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОГРАФІЇ ТА АНТРОПОЛОГІЇ

ЗМІСТ

ДОВЖИНА ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (руки)

СТУДІЇ З УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОГРАФІЇ ТА АНТРОПОЛОГІЇ.
 Хведір Кіндратович ВовкЩодо довжини верхньої кінцівки, то нам, на жаль, бракує цифр для певних місцевостей, де височину acromion'a не можна було дістати з причини чисто випадкових умов. У північній смузі України, для якої маємо найбільше цифр, ця довжина хитається між 43,0 та 45,3; у середній смузі — між 43,4 та 44,7, а в південній — між 44,2 та 44,4.

 

Цебто взагалі середню довжину руки в українців можна вважати за середню, що наближається до малої, при цьому рука українців коротша за руку великоросів (46,02) та білорусів (45.06) , але трохи більша за руку югослов'ян (у герцеговинців — 44,1). Найбільша довжина руки українців на Куртині (44,9) та на Вороніжчині (44.7), що наявно вказує на вплив великоросів; а більша довжина руки у волинян (44,8—44,9), мабуть, пояснюється впливами білорусів чи поляків.

ДОВЖИНА НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ (ноги)

Довжину нижньої кінцівки ми обчислювали, зменшуючи зріст людини, коли вона стоїть, на її зріст, коли вона сидить. Довжина, що її одержуємо таким способом, щодо точності мало в чому уступає довжині від проміру великого Ігосіїапіег'а, але дає змогу обходитись без проміру голої людини, бо це на практиці викликає великі труднощі та ще більше зменшення кількости людей, що годяться бути проміреними. Ця остання обставина примусила нас замиритися і з тим, що наші цифри не можуть бути порівняні з цифрами, що їх дістають проміром височини великого іхосіїапїег'а і які заведені до зводок антропометричних даних А. А. Івановського.

 

Цифри, які ми одержали, показують, що довжина нижньої кінцівки щодо зросту майже в усіх українців однакова (середня довжина 47,55) з дуже невеликими хитаннями (від 46,0 до 47,9), притому ці хитання, коли взяти їх географічне знаходження, очевидячки, аналогічні з хитаннями інших антропологічних ознак. У північній смузі України найменшою довжиною нижніх кінцівок одзначається населення північної Волині (47,3) та Радомиського повіту на Київщині (47,4), а найбільшою довжиною — українці Холмщини (48,8), північних повітів Курщини (47,9), південно-західної частини Чернігівщини (47,9) та населення Овручського повіту на Волині (47,8). В середній смузі найменшу довжину нижніх кінцівок знаходимо в українців Вороніжчини (46,9), а найбільшу — у лемків (48,0), у подолян (48,3), у північно-східних галичан, у Звенигородському та Таращанському повітах на Київщині (49,1) та у південно-західних полтавців (51,4). Нарешті, в південній смузі найкоротша нижня кінцівка виказується у кубанських козаків (46,7), а на Херсонщині, а особливо на Поділлю, вона довша (48,0 — 48,1); у гуцулів вона хитається між високими цифрами (47,5 — 47,9).

 

Для порівняння з поляками, білорусами та великоросами можемо взяти цифри, наведені у Івановського, з цих цифр виявляється, що довжина нижніх кінцівок в українців (53,66) переважає довжину їх у поляків (52,07), у білорусів (51,7), а особливо у великоросів (50,5). За обчисленням А. А. Івановського, українці односяться до групи племен з найдовшими ногами.