БИБЛИОТЕКА

Просмотров

Website Hit Counters

Хведір Кіндратович Вовк

СТУДІЇ З УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОГРАФІЇ ТА АНТРОПОЛОГІЇ

ЗМІСТ

БУДІВНИЦТВО

СТУДІЇ З УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОГРАФІЇ ТА АНТРОПОЛОГІЇ.
 Хведір Кіндратович Вовк Досліджування будівництва, а особливо його еволюції є одним з найпривабливіших, але й найтяжчих завдань етнографії, бо в цій еволюції грали роллю і фізичні умови краю, і різниця матеріалу, і расові звички, і сусідні впливи, особливо культурні, і, нарешті, цілком самостійна творчість, що привела у цілком різних народів та в далеких одна од одної країнах до цілком однакових етнографічних форм.

Доісторичні будови на Україні — далеко не зовсім ще відомі та ще менше досліджені — вказують нам на те, що й у нашій країні люди спочатку жили просто під голим небом, у печерах, переважно штучних, та в надземних курінях, що їх ставили над підземними спорудами. Як і скрізь, ці доісторичні будови були то круглої, а то чотирьохкутної форми і згодом з підземних та напівпідземних перетворились в цілком надземні. Як у землянках та в слідах курінів, що їх знайдено над Кирилівською улицією в Києві, так само і в подібних до них будовах, що їх знайдено в місцях, де поширена домікенська культура, головним будівельним матеріалом були, крім глини, дерев'яні кілки та хворост. Чи вчинила ця архітектура свій вплив на пізніше будівництво,— сказати дуже тяжко, бо ж і зв'язок ще не з'ясований між неолітичною культурою та тією, що потім заступила її і що, може, й не була навіть безпосередньо слов'янська.

 

Згідно з відомостями найстаріших письменників про слов'ян, уявляємо собі їхні будинки майже такі самі, як і неолітичні: як каже Гельмольд, це були халупи з хворосту,— аби тільки переховатися від дощу та негоди, а як описують арабські подорожні,— вони були збудовані з гілок та обмащені глиною. Але в дуже скупих відомостях київського начального літопису про слов'янські хати говориться як про будови рублені; такі самі бачимо й будівлі даків на Траяновій колоні. А втім, ми знаємо, що значно пізніше, за козацьких часів, сільські будинки на Україні ставили здебільшого з ліски та обмащували їх глиною, іноді навіть поглиблювали їх у землю, як-то запорізькі куріні тощо; відомості Голембіовського свідчать, що такі будови взагалі ставили на Правобережжю.


1 Аристовъ, op. cit.; Шафонскій, op. cit.; Чубинскій, op. cit.; Афанасьевь-Чужбинскій, Собр. соч., 1893, т. VIII; Сумцовъ, Къ исторіи хаты (Кіевская Старина, 1889, № 5—6) ; Русовъ А. А., Поселенія и постройки крестьян Полт. губ. (Сб. Харьк. Ист.-фил. Общ., XII, 1902, № 2); М. Могильченко, Будівля на Чернігівщині (Матер, доукр. етнол., т. І, Львів, 1889); Бабенко, Этнографич. очерк нар. быта Екатериносл. края. Екатеринославъ, 1905; Шухевич. Гуцулыцина, Львів (Матер, до укр. етнол.).

С.
 Васильківський.
 Краєвид з вітряком.
 Олія.
 Кінець XIX століття

С. Васильківський. Краєвид з вітряком. Олія. Кінець XIX ст.

 

Як це свідчить Шафонський, що писав у другій половині XVIII століття, майже всі селянські хати південної Чернігівщини та цілої Полтавщини були плетені, а Де ла Фліз каже, що у другій половині XIX ст. у Сквирському, Таращанському та Липовецькому повітах на Київщині, дарма що ці місцевості зовсім не безлісні були, плетених хат у селян було значно більше, ніж рублених... Не вдаючись поки що в з'ясування цих суперечних даних, ми спершу розглянемо українські будови, що існують в наші часи, починаючи з хат та їх примітивних форм.